Вберуся вночі у захопливі зорі,
Полину у той невибагливий край,
Де серце твоє як ніколи знайоме,
Де медом розлився вечірній розмай.
Нехай не турбує залякана втеча
Серед волошок незвернених мрій.
Стомлене щастя - надії предтеча,
Тож, яворе милий, не бійся - сивій.
А я огорну все довкола жагою
До то́го зімлілого думами сну.
Я поверну, що розлите рікою,
Хоча і стоятиму знов на краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Сара Ґоллард