Горацій ЗНЕВАЖАЮ ЮРМУ НЕВІГЛАСІВ І УНИКАЮ…

Зневажаю  юрму  невігласів  і  уникаю:  (1)
Мовчіть  благоговійно(2):  служитель  Муз
нечувані  пісні  співає  (3)
для  юних  хлопців  і  дівчат.
Царів  бояться  натовпи  підлеглих,
царі  виконують  Юпітера  веління,
який  Титанів(4)    переміг  і  нині  світом
лиш  порухами  брів  керує.
Одному  випаде  ростити
земні  сади,  той  прохачем
спускається  на  поле  Марсове(5),
щоб  втрапити  до  списку  знатних,
цьому  як  пану  челядь  догоджає:
зрівняє  всіх  невідворотний  
жереб:  великі  і  малі;
всі  стануть  прахом  в  урні.
Хто  над  собою  гострий  меч  відчує(7),
що  може  впасти  на  гріховну  шию,
бенкетам  сицилійським(8)    не  радіє,
йому  кіфари  пісня  дальня
сон  не  навіє.  Спить  міцно
селянин(8)    в  хатині  скромній
у  затінку  на  березі  ріки,  його
Зефір,  що  віє  з  Темпе(9),  не  тривожить.
Хто  у  бажаннях  знає  міру,
той  не  боїться  ні  морського  шторму,
ні  заходу  жахливого  Арктура(10),
ні  сходження  на  небо  Козенят(11):
ані  побитих  градом  виноградників,
земля  обманна,  то  на  зливу
жаліються  дерева(12),  то  на  сузір’я,
що  спалили  землю,  то  на  морозні  зими.
Обмежать  рибі  простір  океану
стовпи,  забиті  у  морські  глибини(13):
рабів  наглядач  часто  підганяє,
за  недбайливо  вкладене  каміння,
але  погрози  й  страх  примусять
все  кинути,  тоді  господар
відправиться  в  тримері  мідній(14)
чи  верхи  на  коні  в  тривозі  чорній.
Але  якщо  мене  фрігійський  мармур(15),
зоряне  сяйво  багряниці,  фалернські
вина(16),  бальзами  ахаменидські(17)  не  втішають;
чому  повинен  на  догоду  новій  моді(18)
громадити  високі  пишні  зали?
Чому  повинен  я  долину  Сабіни(19)
змінити  на  тягар  багатства?  
 [i]
(1)  Odi  profanum  vulgus  –  „я  зневажаю  юрму  невігласів”  –  Горацій  уявляє  себе  жрецем  Муз,  який  провадить  урочисту  церемонію  (Оди,  кн.3.1)
(2)  Favete  linguis  -  "дотримуйтеся  тиші".  Це  єдиний  спосіб  уникнути  слів,  віщуючих  нещастя.
(3)  Carmina  non  prius  audita    -  „пісні,  не  чувані  раніше”  –  мова  йде  про  перші  шість  од  третьої  книги.
(4)  Giganteo  triumpho  -  "перемога  над  Титанами"    -  Юпітер  став  правити  людьми  й  богами  після  перемоги  над  Титанами.
(5)  Campum  -  "Марсове  поле".-  тут  збиралася  Комісія  Центуріату  для  виборів  головних  римських  магістратів.  Кандидати  „спускалися”  (descendat)  з  ближніх  пагорбів,  де  жили  патриції,  щоб  потрапити  в  списки  (contendat).
(6)  Aequa  lege  -  "з  неупередженою  справедливістю"
(7)  Destrictus  ensis  -  "вийнятий  із  піхов  меч"  –  Дамокл  позаздрив  багатству  і  щастю  Діонісія  Сіракузького.  Діонісій  запросив  його  на  бенкет,  де  Дамокл  побачив  над  головою  висячий  на  кінській  волосині  меч  і  зрозумів  непостійність  багатства  й  щастя.
(8)  Siculae  dapes  -  "сицилійські  трапези”  –  натяк  на  бенкет,    на  який  був  запрошений  Дамокл,  і  на  сицилійські  багатства,  які  увійшли  в  прислів’я.
(8)  Agrestium  virorum  -  "сільських  людей"
(9)  Zephyris  agitata  Tempe  -  "хвильована  зефірами  долина".  Знаменита  Темпейська  долина  знаходиться  в  північній  Фессалії  між  Олімпом  на  півночі  і  Осса  на  півдні.  Долина  має  довжину  10  км,  ширину  до  25  метрів,  висота  скель  майже  500  метрів,  через  неї  протікає  річка  Піньос  до  Егейського  моря.  У  стародавні  часи  грецькі  поети  вважали  її  пристановищем  Аполлона  і  Муз.  На  правому  березі  Піньоса  знаходився  храм  Аполлона,  поряд  з  яким  росли  лаври,  використовувані  для  нагородження  переможців  у  Піфійських  іграх.
(10)  Arcturi  cadentis  impetus  -  "гнів  падаючого  Арктура".  Вважалося,  що  осінні  бурі  починалися  з  заходом    наприкінці  жовтня  зірки  Арктур  (сузір”я  Волопаса)  і  сходом  на  початку  жовтня  Козенят  (Hoedi  ).  Волопас  –  орач,  править  Великою  і  Малою  Ведмедицями,  прив’язаними  до  Полярної  Осі.  Вони  тягнуть  за  собою  плуг  навколо  Полярної  зірки,  обробляючи  небесні  поля,  «щоб  обертання  небес  ніколи  не  припинялося».  
(11)  Козенята  –  група  зірок  у  сузір”ї  Візничого,  яка  відповідає  традиційній  фігурі  сузір”я  –  козі  з  козенятами  –  Капелла  (α  Візничого)  і  три  невеликі  зірочки  неподалік:  ε  (Аль  Анз),  ζ  і  η
(12)  Arbore  culpante  -  "дерево  звинувачуюче"  -  персоніфікація:  дерева  звинувачують  погоду  в  тому,  що  не  змогли  плодоносити.
(13)  Iactis  in  altum  molibus  -  "стовпи,  увіткнуті  в  морські  глибини".  Горацій  говорить  про  римську  моду  будувати  палаци  на  стовпах  у  морі  в  Байях  і  інших  місцях.
(14)  Aerate  triremi  -  "мідна  трирема".  Мова  про  особисті  галери  з  трьома  рядами  весел,  призначені  для  прогулянок  морем  задля  розваги.
(15)  Phrygius  lapis  -  "фрігійський  мармур".  В  Сіннаді  (Фрігія)  добували  знаменитий  мармур,  червонястий  з  синіми  прожилками,  білими  та  червоними  плямами.
(16)Фалернські  вина  -  вино  із  Фалерна  мало  янтарний  колір,  найдорожче  і  настільки  міцне,  що  горіло.  Найкращим  вважалося  вино,  витримане  п’ятнадцять  –  двадцять  років.  Нерозбавлене  вино  мало  гіркий  присмак.  Вперше  частував  публіку  цим  вином  Юлій  Цезар  у  60  р.до  н.е.  з  нагоди  тріумфу  над  Іспанією.  Після  цього  фалернське  вино  стало  популярним  у  римлян.  Секрет  його  приготування  втрачений.
(17)  Achaemeniumque  costum  -  "ахеменидський  бальзам  (духи)".  Цей  бальзам  називався  "ахеменидським"  (від  перської  династії  Ахеменидів),  хоча  його  доставляли  з  Індії,  але  в  Римі  все  східне  звалося  "перським".
(18)  Et  novo  ritu  -  "в  модному  (новому)  стилі"
(19)  Сабіна  -  Меценат  подарував  Горацію  цей  невеликий  маєток  у  Сабінських  горах.  Там  Горацій  жив  до  самої  смерті.  Його  господарство  вели  вісім  рабів  і  п’ятеро  орендарів.
[/i]
[b]Horace  ODI  PROFANUM  VULGUS  ET  ARCEO[/b]
Odi  profanum  vulgus  et  arceo:
favete  linguis:  carmina  non  prius
audita  Musarum  sacerdos
virginibus  puerisque  canto.
5Regum  timendorum  in  proprios  greges,
reges  in  ipsos  imperium  est  Iovis,
clari  Giganteo  triumpho,
cuncta  supercilio  moventis.
Est  ut  viro  vir  latius  ordinet
10arbusta  sulcis;  hic  generosior
descendat  in  Campum  petitor,
moribus  hic  meliorque  fama
contendat;  illi  turba  clientium
sit  maior:  aequa  lege  necessitas
15sortitur  insignes  et  imos;
omne  capax  movet  urna  nomen.
Destrictus  ensis  cui  super  impia
cervice  pendet,  non  Siculae  dapes
dulcem  elaborabunt  saporem,
20non  avium  citharaeque  cantus
somnum  reducent.  Somnus  agrestium
lenis  virorum  non  humiles  domos
fastidit  umbrosamque  ripam,
non  Zephyris  agitata  Tempe.
25Desiderantem  quod  satis  est,  neque
tumultuosum  sollicitat  mare,
nec  saevus  Arcturi  cadentis
impetus  aut  orientis  Hoedi:
non  verberatae  grandine  vineae,
30fundusque  mendax,  arbore  nunc  aquas
culpante,  nunc  torrentia  agros
sidera,  nunc  hiemes  iniquas.
Contracta  pisces  aequora  sentiunt
iactis  in  altum  molibus:  huc  frequens
35caementa  demittit  redemptor
cum  famulis,  dominusque  terrae
fastidiosus:  sed  Timor  et  Minae
scandunt  eodem,  quo  dominus;  neque
decedit  aerata  triremi,  et
40post  equitem  sedet,  atra  Cura.
Quod  si  dolentem  nec  Phrygius  lapis
nec  purpurarum  sidere  clarior
delenit  usus,  nec  Falerna
vitis,  Achaemeniumque  costum;
45cur  invidendis  postibus  et  novo
sublime  ritu  moliar  atrium?
Cur  valle  permutem  Sabina
divitias  operosiores?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Зоя Бідило