Як же хочеться просто пожити,
Повернутись у час до війни.
І на друзки тарілку розбити,
Покосити усі бур'яни.
Не чіплятись за те, що не твоє,
Відпустити, хай далі іде.
Одягнутись в яскраво-червоне,
Можна в біле, зелене, руде.
Те, що радує серце і душу,
Говорити про правду і страх.
І зірвати для себе ту ружу,
Що ти бачила часто у снах.
Як же прагнеш в обіймах побути,
Відчувати тепло рідних рук.
І слова про кохання почути,
Хай не буде у світі розлук.
01.07.2022 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: Аквілина