Сміявся з Мавпи Бегемот:"Ви подивіться на цей рот.
Не Мавпа, а справжня Яга. Одна лиш спина... й то дуга.
А лапи?.. Гляньте на ці лапи! Не дати, кажуть, і не взяти.
А хвіст? Це просто сміхота. Була б вже краще без хвоста.
Чи є живіт? Його ж нема. До того ж Мавпа замала.
А як стрибає? Мерехтить! І добра, мабуть, коли спить.
Почув розмову цю Удав... і зник в траві.Бо що б сказав
про нього добрий Бегемот? В Удава є один лиш рот.
Почув слова ці Крокодил, гулять сюди більш не ходив.
"Не Крокодил це, а трава," - вже якось чув, то ж недарма.
Скажу, що й люди такі є, що бачать всіх - лиш не себе.
Звичайно є й ті, що мовчать. В кущах сиділи... і сидять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2022
автор: Надія Башинська