Я, занурююсь в небо з головою
Щоб не чути болю, страждань землі.
В Україні війна ...нема спокою
Рветься ,як струна серце в мені.
Літо-спека ,жара градусів сорок
Задихаюсь, нема чим дихнути.
Хвилі несуть в океан...туман, морок...
Я, п'ю тугу , як келих отрути.
Берега не видно...лиш дощ, і тьма
Чаїно квилить, чайка над водою.
Ні, не боюсь ,як лютує зима...
Боюсь згоріти від мінних град,,болю ?...
Я вірю ,що буде перемога!
Воїн добра переможе ворогів.
Він ,стане по-праву руку Бога
Поведе в майбутнє своїх синів.
А, де знайти вихід в безнадії?!
То спека пече ,а то гроза ,дощі...
З нами Бог,як сонечко Надії
Захистить, коли точить ворог ножі.
Я, слухаю новини на чужій землі
Серце щемить ,як згорає Україна.
Бомблять ракети...жорстокі бої,
Виють сирени...і у вогні країна.
Скільки горя приніс "руський мір"?!..
Зазнав наруг, страждань мій народ.
Молюсь до Бога прошу спокою, мир
Шукаю розради у небесних вод.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2022
автор: Чайківчанка