Взірці? Та годі…

Твій  біль  мені,  здається,  не  болить...
Далеко  ти,  а  я  напрочуд  ближче.
Від  тво́го  щастя  кров  не  закипить-
Пульсу  ритм  стрибатиме  не  вище

Відмітки  "згодом...".  Згодом  все  мине.
Початок  є  -  кінець  не  забариться.
Цінувати  "ідеали"  -  це  твоє.
Мені  таке,  на  щастя,  і  не  сниться...

Зіпсовані  "взірці"  мене  лякають.
Не  розділяй  із  ними  мить  для  насолод.
Вони  твій  біль  і  щастя,  дике,  грають
Заради  необхідних,  надто,  нагород.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: Тетяна Білогай