Обточений камінь

Я  стану  чужою  по́серед  болю,
Стану  чужою  у  власних  очах.
Щастя  незнано  і  зовсім  раптово
Таки  скам'яніє  на  теплих  вустах.
Зостанеться  небо,  безкрає  і  синє,
А  в  ньому  -  і  влітку  пекучий  мороз.
Кричати  щосили  тоді  не  посмію  -
Багато  застигне  привабливих  поз.
Нерідною  стану,  як  те  вже  бувало,
Тільки  інакше  -  тепер  назавжди́.
Щастя  хотіло,  проте  не  здолало.
Тепер  я  мов  камінь,  що  точить  світи...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: Сара Ґоллард