Барух Спіноза(2) з Амстердаму
хотів зрівнятись з Богом
при шліфуванні
на горищі лінз
упала враз завіса
і він постав пред ликом
він довго говорив
(коли він говорив
міцніли його розум
і його дух)
Він запитав
яка природа людини
- Бог неуважно погладив бороду
запитав яка першопричина всього
- Бог подивився в нескінченність
запитав яка причина кінця
- ламав Бог пальці
й кашляв
коли замовк Спіноза
Бог заговорив
Говориш ладно Баруху
люблю твою латинь геометричну
а також ясність синтаксису
симетричних тверджень
але давай обсудимо
По-справжньому Великі
Речі
- поглянь, у тебе руки
в саднах і тремтять
- твій зір згубила
темрява
- харчі мізерні,
одяг бідний
- купи новий будинок
пробач венеціанским дзеркалам
за відображення на їх поверхні
- пробач заквітчане волосся,
пісні хмільні
- подумай про доходи,
як твій колега Декарт(3)
- чи як Еразм (4)
хитруй
- присвяти трактат
Людовіку ХIV
однак той не читатиме його
- вгамуй
раціональний гнів
від нього трони падають
і гаснуть зорі
- подумай
про дружину
яка тобі дитя народить
- бачиш Баруху
ми обсудили Великі Речі
- я хочу бути коханим,
неосвіченим і грубим
це єдине,
чого я справді хочу
Тут завіса впала
Спіноза залишився сам
Хмар золотих не стало
і сяйва в вишині
видно пітьму
чути як східці рипають
внизу стихають кроки.
[i](1) Когіто (Cogito лат. я думаю) – особа з серії віршів Збігнєва Герберта. Ім’я взято з латинського виразу Декарта „Cogito ergo sum” (Я думаю, отже я існую). Автор наділив пана Когіто своїми рисами – сучасна людина, інтелігентна, освічена, незгодна з оточуючим світом, державним устроєм, високоморальна, непохитна у вірності своїм цінностям.
(2) Спіноза - голландський філософ, один з найвідоміших пантеїстів. Розвинув учення про єдину, невичерпну, нескінченну субстанцію, з безмежною кількістю властивостей: людям відомі тільки дві властивості протяжність і мислення; ця субстанція є причиною самої себе. Заробляв на життя шліфуванням лінз.
(3) Рене́ Дека́рт - французький філософ, фізик, фізіолог, математик, визнаний і вшанований за життя.
(4) Еразм Ротердамський – видатний мислитель Відродження. У протистоянні католицизму з лютеранством не зважився стати ні на чию сторону.[/i]
[b]Zbigniew Herbert PAN COGITO OPOWIADA O KUSZENIU SPINOZY[/b]
Baruch Spinoza z Amsterdamu
zapragnął dosięgnąć Boga
szlifując na strychu
soczewki
przebił nagle zasłonę
i stanął twarzą w twarz
mówił długo
( a gdy tak mówił
rozszerzał się umysł jego
i dusza jego )
zadawał pytania
na temat natury człowieka
- Bóg gładził roztargniony brodę
pytał o pierwszą przyczynę
- Bóg patrzył w nieskończoność
pytał o przyczynę ostateczną
- Bóg łamał palce
chrząkał
kiedy Spinoza zamilkł
rzecze Bóg
- mówisz ładnie Baruch
lubię twoją geometryczną łacinę
a także jasną składnię
symetrię wywodów
pomówmy jednak
o Rzeczach Naprawdę
Wielkich
- popatrz na twoje ręce
pokaleczone i drżące
- niszczysz oczy
w ciemnościach
- odżywiasz się źle
odziewasz nędznie
- kup nowy dom
wybacz weneckim lustrom
że powtarzają powierzchnię
- wybacz kwiatom we włosach
pijackiej piosence
- dbaj o dochody
jak twój kolega Kartezjusz
- bądź przebiegły
jak Erazm
- poświęć traktat
Ludwikowi XIV
i tak go nie przeczyta
- uciszaj
racjonalną furię
upadną od niej trony
i sczernieją gwiazdy
- pomyśl
o kobiecie
która da ci dziecko
- widzisz Baruch
mówimy o Rzeczach Wielkich
- chcę być kochany
przez nieuczonych i gwałtownych
są to jedyni
którzy naprawdę mnie łakną
teraz zasłona opada
Spinoza zostaje sam
nie widzi złotego obłoku
światła na wysokościach
widzi ciemność
słyszy skrzypienie schodów
kroki schodzące w dół
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: Зоя Бідило