Ніколи не звикну до шелесту ночі
До сліз по загиблим в сучасній війні
Заснуть намагаюсь, заплющую очі
Пророчі видіння знов сняться мені.
Вітри налітають. Ламають дерева
Сирени жахають. В підвали всіх звуть
Кривава кацапська гієна
На мирних людей вилива свою лють.
Та ми не зігнемось. Як би там не сталось
Ніхто не заплутає наші мізки
Ніякому ворогу це не вдавалось
Ми їм подаруєм похоронні вінки.
Нехай пам’ятають злочинні ординці
Вас час вже минає! Тікайте хутчіш!
Бо ми Українці! Весь світ про це знає
Наш гімн Перемоги лунає гучніш!
02.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: wanatol