Ти,як стрункий клен зелений!
Твою постать видно здалека.
Немов сонечко усміхнений
Мрія - тополь, беріз, смереки.
Скажи, чому ,ти одинокий?!...
Пливе вода рікою біжить.
Глянь, який світ, простір широкий?...
Ти, марнуєш час - прекрасну мить .
Кружляли пави наді мною
діви лелітки, милі чарівні.
Милувались вони красою
серце належало лиш одній.
Колись любив білу лілею
Мальва - ружа любила мене.
Ждав свою долю на алеї
Думав про високе, неземне.
Весна одцвіла, квітне літо-
Сяє веселка після дощу.
Побачив тебе серед квіту
У свій тихий рай тебе прошу.
Коли зустрів тебе, полюбив...
Забилось серце немов в юнця.
Калино тебе, як квіт ростив
Щоб іти з тобою до вінця.
Я поведу тебе у трави
Там, де цвіте квітка любові.
Насію щастя із октави
Зігрію піснею у слові.
Найпалкіша -любов у клена
Найсолодші - калини уста.
Сниться літу весна зелена
Веде закоханих у жита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: Чайківчанка