І знову жертви, знов невинні люди,
Які орді загрозу не несли́,
Смердючий дух раschиsта вже усюди,
Потво́ри смерть і горе принесли́.
Щодня палають скрізь людські́ домівки,
Раschиsт влуча ракетами у них,
Та ще й садки, багатоповерхівки…
Смерте́й без ліку, руйнувань і лих.
В ТЦ влучають, в школу, в санаторій,
І гинуть люди в селах і містах,
Влаштовують з будинків крематорій…
І сльози, й біль, і смерть, і кров, і страх.
Нано́сить ворог нищівні удари,
І каже, що по людях він не б’є.
Вони страшніші, аніж яничари –
Від них руїна з неньки постає.
Одеса, Київ, Харків, Миколаїв,
І Сєвєродонецьк, і Кременчук,
І Маріуполь в нашім славнім краї…
Мов до курчат страшний ввірвався крук.
Нестерпний біль за кожного вкраїнця,
За кожне місто й кожнеє село…
За що лихий відправив нам ординця?
Щоб нас сміття з лиця землі змело́?
Ще скільки бу́де ворог воювати?
Ще скільки бу́де болю завдавать?
Йому ми ненамірені прощати,
Це будем за́вжди всі ми пам’ятать.
01.07.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР