Тихенько в класі йде урок. Хтось слухає, а інший за вікном літає.
Віршем торкається зірок. Так не помітно час швиденько пролітає.
Учителька із книжкою в руці і з поглядом, який дарує небо.
Часом сльоза стікає по щоці, коли не чути в школі учнів щебет.
Тобі напишуть оду всі митці — ті діти, що навчала ти любові,
За мудрість, подаровану в вірші, за теплоту і ніжність в кожнім слові.
В твоїх очах і радість, і печаль. За діточок прочитана молитва.
І у душі іскрить завжди кришталь. Свята вода Господнього блаженства.
Так непомітно пролітає час. Прийшла у школу юною дівчина.
А нині - у волоссі сивина і так багато учнів за плечима.
13.04.2020 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Аквілина