Ода Шойгу

                               Бурят,  який  зайшов  у  Кремль,
                               Вже  не  боєць-оленєвод!
                               Він  —  руський  маршал,  воїн-дембель  -
                               Його  девіз:  нас  рать!  (в  компот).

Стояв  Шойгу  і  супив  брови:
Пішла  війна,  як  гриб  з  дощем  -
Бухий  орлуша  двоголовий
Пірнув  за  руським  кораблем

Дзвенять  медалі  на  шинелі...
Схилив  він  голову  униз  -
Нудить,  немов  би  на  качелі,
Заходить  добре  у  розріз.

Та  терпить  все  бурят-спартанець,
Незна  вже  мертвий  чи  живий,
Бо  чистять  задній  його  фланець
В  колінно  позі  локтьовій.

Що  тут  робити?  -  він  не  знає...
Лиш  організм  пускає  газ.
Стоїть  —  надії  не  втрачає,
Що  двісті  раз  —  не  пі  дарас...

Сльоза  глибокої  образи
Тече  гаряча  по  щоці
Прощай  бурятія  і  разом  -
Тримає  ордени  в  руці

Додолу  піт  тече  кривавий,
А  потім  так  пробило  в  сміх:
Побачив,  як  “лука”  лукавий,
Смоктав  у  “молі”  його  гріх.

Дбайливо  з  кетчупом  і  хріном
Московський  ласував  “хот-дог”,
Аж  до  пупа  стікала  слина  -
Картина  маслом:  Бобік  сдох!

Не  він  один  в  такому  стані  -
Від  сміху  Шойгу  просто  ліг
Дістав  свій  пістолет  у  штанях,
Але  й  застрелитись  не  зміг:

Зі  сміху  давиться  слізьми  -
Чорти  дали  йому  пораду:
Дивись  китайська  мавпа  візьме
Цю  двоголову  курку  ззаду!

Тоді  лиш  скажеш:  все  я  бачив!
Затим  до  нас  у  пекло:  пліз  
І  за  твоє  життя  собаче
В  казан  новий  з  смолою  лізь.

З  тобою  будуть  і  буряти,
Яких  ти  в  пекло  відіслав:
І  командири,  і  солдати,
і  Путін  —  чорт  його  побрав!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)