Вже п"ятий місяць нас тривога,
а ні на мить не покида...
Важка нам випала дорога,-
до світла, миру і добра...
Гримлять, гудуть усі пороги,
проснулись зорі в небесах,
прийшли з росії знов погрози,
над кожним містом і селом...
І знов гримлять вогневі точки,
війна жорстока, огнева...
Ідуть солдати наші мовчки,
усе живе війна вбива...
Хоч наші всі і насторожі,
ворог підступний, та ще й злий...
За ворогів дії ворожі,
кажу я їм усім: "Не смій!"
Росії сипляться ракети,-
на наші села і міста,
Нашим ракети не секрети,
війна важка ця і крута...
Колись батьки нас захистили,
вели з фашистами двобій...
Нині прийшли до нас рашисти,
наші сини ідуть у бій...
Усе навкруг пала грозою,
ідуть бої важкі й круті...
Пішла б і я може до бою,
та сили маю вже слабкі...
Та я молюсь за всіх до Бога,
прошу його нас зрозуміть,
така нам випала дорога,
хочемо в мирі й правді жить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2022
автор: геометрія