Рука підня́лась у ординця
Тисну́ти знову на курок,
Він захотів убить вкраїнця,
Пішов убивця на цей крок.
Пішов і навіть не здригнувся,
І знов проли́лась наша кров,
Упир єхидно усміхнувся
І далі ще вбивать пішов.
Пішов отримать насолоду,
Бо визволяє від життя.
Та буде мати «нагороду»
Непотріб той, оте сміття.
За це роздасть упир медалі,
Й хероєм стане для руsні,
Бо йде вбивать людей в підвалі…
Убивця радий цій війні.
Так холодно людей вбиває,
Розвагу він таку знайшов,
Та ще й домівки спопеляє…
Чому́ він са́ме нас знайшов?
Лунають постріли… лунають…
Раschиst вбиває всіх підряд…
Розпла́ти су́рми їм загра́ють
За український тілопад.
28.06.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР