За результатами перегляду телебачення.

Дивлюсь  я  відео,  й  по  своєму  все  бачу,
Рашистам  ні!  Ніколи  не  пробачу.
Мій  зять  пішов,  Він  йде  у  тім  строю,
В  якому,  я  на  жаль  вже  не  встою.

Але,  о  Боже,  як  я  хочу  в  стрій  той  стати,
Щоб  цю  сволоту  знищити,  дістати.
Щоб  кулею,  снарядом  чи  багнетом,
За  щастя  було  б,  вдарим  мінометом.  

Чи  просто,  якби  міг  то  "вдризг",
В  горлянку  "рашика"  вчипитися  я  зміг.
А  зараз,  я  дивлюсь  на  Український  стрій,  радію,
Очікуючи  переможную  подію.

Скоріш  не  так,  зубами  учепитися  в  горлянку,
І  так  до  здоху  його  тримати,  до  останку  .
За  те  ще  нищиш,  ось  дивись  убив  дітей,  та  ще  й  зробив  сиріт,
За  те,  що  розігнав  нас  з  рідної  землі,  на  цілий  світ  .

За  все,  за  ці  насильства,  вбивства,
За  смерть  людей  за  кровопивство.
Я  проклинаю  вас  рашисти,  ви  підлоти,
Нема  на  світі  більшої  сволоти.
Амінь.

Небайдужий.  Червень  2022  рік.  М.  Київ.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: Небайдужий