Демон

Хмари  стягнулись.
Їх  краплі  важкі́.
Демон  стоїть  на  порозі.
Лапи  зімкнулись
На  шиї  моїй.
Знову  під  ним  на  підлозі.
Ті́ла  тремтіння.
Голосу  хрипи.
Тихо,  бо  демон  звіріє.
Про́шу  спасіння.
Тихі  молитви.
Серце  від  жаху  німіє...

Сонце  рідненьке
Знов  повернулось  -
Це  моя́  люба  матуся.
[i]-  Тихо,  маленька,  -[/i]
Демон  звернувся:
[i]-  Потім  я  ще  поверну́ся.[/i]
Мамі  не  треба
Знать  про  розвагу.
Демон  сказав:[i]  -  Таємниця.[/i]
Пі́ду  до  себе.
Потім  від  страху  
Бу́ду  півночі  молиться...

Ранок  надво́рі.
Мама  цілує.
Мить  -  і  вона  на  роботі.
В  сво́їй  коморі
Демон  чатує.
Крики  застрягли  у  роті...
Демон  раптово
Ляльку  дарує.
(В  мене  таких  не  було́  ще!)
Після  ж  розмови
Знову  лютує,
Знов  моє  тіло  розтрощить...

Свято  дитяче.
Гості  веселі.
Купа  дарунків!  Радію!..  
Та  все  це  значить:
Потім  в  оселі
Демон  уб'є  мою  мрію.

Мамі  сказати
Хочу.  Навіщо?
Демон  сміється:[i]  -  Не  можна.
Треба  чекати.
Ти  будеш  вища
І  не  така  вже  спроможна.
Братик  твій,  люба,
Той,  що  в  калясці,
Гратися  бу́де  зі  мною.
В  нього  все  бу́де,
Наче  у  казці,
В  іграх,  що  грав  я  з  тобою...[/i]

Братик  і  мама  -
Люди  єдині,
З  ким  я  насправді  щаслива.
Морда  ж  лукава
Демона  нині
По  особливому  хтива.
Я  не  дозволю,
Щоби  страждали
Мама  і  братик.  Ніколи!
Вирвусь  на  волю,
Щоби  всі  знали,
Демона  щоб  побороли!

Ранок  яскравий.
Люди  у  формі
Демона  арештували...
Голос  ласкавий:
[i]-  Сонце,  ти  в  нормі?[/i]
Мамині  ру́ки  обняли...

Хмар  вже  немає.
Демон  в  полоні.
Вдячна  за  це  я  щоденно.
Та  відбивають
Пульсом  у  скроні
Спогади  за́вжди  страшенно...



(Про  систематичні  зґвалтування.  
Насправді  довго  думав  написати  щось  на  тему  педофілії.  
І  слово  демон  довгий  час  здавалось  
влучним  для  такої  історії.  
Часто  переглядаю  документальні  передачі  
про  вбивства,  маньяків,  викрадачів.  
І  там  ця  тема  теж  постійно  спливає.  
До  того  ж  гурт  linkin  park  має  чудову  пісню  new  divide,  
яку  я  подумки  переробив  і  уявляю,  
що  це  пісня-крик  такої  дитини,  
яка  замкнена  поруч  із  тим,  
хто  мав  би  стати  їй  близькою  людиною  (тато,  вітчим,  дядько...),  
а  натомість  став  найбільшим  страхом.  
Все  це  і  вилилось  вчора  у  такий  вірш.)  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: Сашко Негрич