Горе прийшло до моєї країни
Де ж ви дружина та донька і сину?
Ви за кордоном за тисячі милі
Але дякую Богу - живі
Вас міліони за межами нашими
Ваші домівки спотворені рашею
Навіщо діти як янголи , серцями своїми
Гинуть и у припав подій!
А у цей час на Ібіці всі люді ібятся
Крізь Гугл перископи вітаються та либятся
Маєтки та шампанської на банній стойці лишатся
Бо позуй їм ця клята війна
Ти хто загинув з серед мого оточення
Зірками з неба сьогодні залочені
У Спогадах над мирними полями бездоними так як їх очі тепер
І ми вже ніколи не станемо іншими
Бо потвора війна зробила нас українцями
Ми на колінах не будемо
Краще нам з зірок дивитися в рай
Будемо ми виживати потвору
Землю у нас не захвати ця свора
Венами та своїми серцями
Ми славний народ підійдемо
Знаю розквітне моя країна
Якщо живий то обійму дружину
До джоньці пральну, поцілую і сина
Від себе вже не відпущу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: Cibergynecology