твоя постель. ти грішний. світло майже не горить
я гола лежу у мурахах від збудження
і здалося що навіть повітря от-от закипить
від цього палкого напруження
ще мить. лише тільки мить,
що може тягнутись роками
цигарка. балкон і я чую, як клен шелестить
його почіпаю від соку липкими руками.
здалося що місто завмЕрло. ніби помер весь світ
в час, коли стогне ця ніч разом з нами
я вміхнуся тобі. ти лизнеш мій холодний живіт
і тіла запалають у ліжку електровогнями
поцілунок вологий, як дике вино потік
губи по білій шкірі тяглися медом
я віддам від життя свого місяць, два тижні і рік
щоб прокинутись завтра з тобою під пледом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2022
автор: Шура Стужук