О, Боже, благаю. .

Глибоко  в  душі  цей  неспокій
Рве  серце  мені  та  гнітить..
Лиш,    хочу  спитати:  допоки?..
О  змилуйся,  Боже,  спини!

Невже  ти  не  бачиш,  як  стогне,  
Країна  стражденна  в  вогні,
Героїв  щоденно  хоронить,  
Що  гинуть  в  запеклій  війні?  

В  ній  гинуть  старе  і  дитина,  
А  часто,  зовсім  немовля.  
У  чому  ж  його  є  провина?  –
Від  крові  аж  стогне  земля!  

А  крові  пролито  вже  ріки,  
І    знищені  цілі  міста.
За  що  нам  ця  кара  і  звідки?
Не  ми  ж,  розпинаєм  Христа!

О  змилуйся,  Боже,  благаю:
Цю  кляту  війну  зупини.  
Надію  на  Тебе  лиш  маєм,  
Вкраїну  для  нас  збережи.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2022
автор: Ольга Калина