Ще зелені жита, і громи не розсипались всі.
Нескінченну печаль залишу до осінньої меси.
Дам скупатись словам у липневій вечірній росі,
Хай в молитві воскреснуть.
Йдуть живильні дощі, і чорницями зиркає ліс.
І вібрує душа на світанок чи вечір погожий.
І сто раз пригадаю, хто день мені мирний приніс...
- Бережи їх, наш Боже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2022
автор: Олена Жежук