Кажеш, я померла від жалю.
Може, ти мене погано знаєш?
Уяви, на зло тобі, живу -
В мені минуле точно не впізнаєш...
І я не вірю в той казковий світ,
Де за безцінь щастя не купити.
Принеси на підпис щирий звіт
Із пунктом "залиши́лось тільки вбити..."
Хочеш вбити пам'ять. Що ж. Давай!
А чим? Людьми, що не цінують; алкоголем?
Не треба. Не питай моїх порад.
Я живу, на зло, смиренним болем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2022
автор: Тетяна Білогай