Щоранку кава і обійми двох
Страшна буденність випита ласкаво
Суча підступність десь над нею Бог
Рахує зорі й плаче невблаганно
Комірка суму вибита стіна
Струшує пил піднятий в піднебессі
Яка у тім була людей вина?...
Що мусять жити у постійнім стресі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2022
автор: Женьшень