Кажуть, щастя - птаха,
Яку треба вполювати.
А якщо я схиблю
Й не своє візьму?
У серце як поцілю
І пташку цим уб'ю?!
Навіть, як вполюю
Свого щастя птаху,
Як мені затримати
Оте щастя справжнє?
Чи є спосіб путати,
Поруч щоб назавжди?
Щастя - птаха вільна,
Полетить, як схоче.
Її ж бо не втримати
В клітці золотій,
Не вдержати римами,
Не скувать сльозі...
Сама буду винна
Я в біді своїй.
Поруч тільки клітка,
Замкнена й пуста.
Поруч тільки рима
І ось таке знання:
Птаху щастя ваблять
Добрими словами,
Добрими ділами
І вірою в життя.
Птаху щастя ваблять
Любов'ю та надією.
Зерна їх посію я,
Зростуть у майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2022
автор: Яніта Владович