А що кохання - справжня квітка,
Що не завжди можна віднайти,
То для душі перлинка світла,
Її б зуміть навік зберегти.
Як одночасно знайдуть двоє,
Серед брехні і недовіри,
Звабливий блиск у очах твоїх,
Дарунок долі, чуття віри.
Хто він для неї – охоронець,
Його цілунки насолода,
Рідного краю оборонець,
Кохати Божа нагорода.
Вона ж для нього ніби ангел,
Сприйняття ласки і довіри,
Панянка ніжності, всіх джерел,
Любих всіх кайфів й чуттів вирій.
Завести душі в храм любові,
У таємничу ждану нічку,
Порозумітись напівслові,
Удвох, пірнати в бистру річку.
Й палахкотіти ніби зорі,
І зацвісти вінком кохання,
Тонути в ніжності, в покорі,
То світу іншого пізнання.
А що кохання - справжня квітка,
Що не завжди можна віднайти,
То для душі перлинка світла,
Навчись цінить, зумій зберегти.
20.06.2022р.
За натхнення дякую Lesya Lesya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2022
автор: Ніна Незламна