І ти ідеш, і я іду

І  ти  ідеш,  і  я  іду,
Плекаєш  у  думках  мету
Земну,  досяжну  і  просту,
Ти  ставиш  ціль  –  не  бачиш  меж
А  я  іду  –
Бо  ти  ідеш

Минулих  мрій  -  
піщаних  веж
Не  покохаєш,  не  знайдеш,
Тож  відведи  мене  туди,
Не  в  райські,  а  в  земні  сади
До  тихих  білих  узбереж,
І  я  піду,
Бо  ти  ідеш

Та  там  де  штиль,  затишний  схов
Собі  я  місця  не  знайшов,
Я  всюди  бранець  мрій  хитких,
В  підступне  море  кличе  бриг
До  берегів,  де  напрямки
Ждуть  дон  кіхотів  вітряки

Пробач,
лишайся  у  саду,
Де  тепло,  любо,  звично
А  я  –  піду,
Бо  мрія  кличе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2022
автор: Віола Нетребко