Ви нам сказали: «Можем павтаріть».
Ми відповіли: «Ніколи більше!»
Замість того, щоб своє життя творить,
Будувать майбутнє в мирній тиші,
Ви вирішили, що це найкраща мить,
І у ночі, мов всцяті миші,
Напали на святий козацький рід…
Андрофаги, ви забули, що ми - інші.
Ми люттю колиховані здавна.
ППО в нас - янголи та сили вищі.
І в рідний грунт москальського лайна
Вкопали ми вже тридцять три тищі.
Тікайте, йолопи, біжіть!
Кидайте ваш [i]z[/i]алізний транспорт.
Бо в вас за спинами стоїть
Смерть,
Що має український паспорт.
14.06.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2022
автор: mergeight