Всі лінії спускаються в долину долоні
в маленьку заглибину, де б'є джерельце долі
ця лінія життя подібна до польоту стріли
п'ять пальців горизонту освітлює потік
його порив вперед змітає перешкоди
і немає нічого прекраснішого і потужнішого
від цього прагнення вперед
яка ж безрадісна з ним поруч лінія віри
як плач вночі як річка посеред пустелі
народжена в піску в піску загине
можливо вона продовжується вглиб під шкіру
розсікає м'язеву тканину і впадає в артерію
щоб ми вночі могли стрічати наших мертвих
в глибинах де течуть спогади і кров
в комірках штолень криниць
повно темних імен
Цього горбка тут не було - я добре пам'ятаю
тут було гніздо ніжності таке округле ніби
пролилася сльоза гарячого свинцю на руку
я пам'ятаю волосся пам'ятаю слід від ляпаса
тендітні пальці і вагу сплячої голівки
хто зруйнував гніздо хто тут насипав
горбок байдужості якого не було
чому ти притискаєш долоні до очей
почавши гадати Кого запитуєш
[b]Zbigniew Herbert WRÓŻENIE[/b]
Wszystkie linie zagłębiają się w dolinie dłoni
w małej jamie gdzie bije źródełko losu
oto linia życia patrzcie przebiega jak strzała
widnokrąg pięciu palców rozjaśniony potokiem
który rwie naprzód obalając przeszkody
i nie ma nic piękniejszego nic potężniejszego
niż to dążenie naprzód
jakże bezradna jest przy niej linia wierności
jak okrzyk nocą jak rzeka pustyni
poczęta w piasku i ginąca w piasku
może głębiej pod skórą przedłuża się ona
rozgarnia tkankę mięśni i wchodzi w arterie
byśmy spotykać mogli nocą naszych zmarłych
we wnętrzu gdzie się toczy wspomnienie i krew
w sztolniach studniach komorach
pełnych ciemnych imion
tego wzgórza nie było - przecież dobrze pamiętam
tam było gniazdo czułości tak krągłe jak gdyby
ołowiu łza gorąca upadła na rękę
pamiętam przecież włosy pamiętam cień policzka
kruche palce i ciężar śpiącej głowy
kto zburzył gniazdo kto usypał
kopiec obojętności którego nie było
po co przyciskasz dłoń do oczu
wróżbę stawiamy Kogo pytasz
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2022
автор: Зоя Бідило