Яблуко зріле із жовтого місяця
В соснах зтемнілих, у лапах гілок
Так втаємничено соками світиться
ПлОдом небаченим серед голок.
Тихо гойдається подихом вітряним
Ніби в колисці висить на сучку,
Сосни хвилюються- як його витримать,
І підставляють берізку гнучку.
Тільки - о диво! - важкезне те яблуко
Перетворилось на жовтий ліхтар
І у дупло посвітивши до ятлика
Ген відірвалось, злетіло до хмар .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2022
автор: Lesya Lesya