Пролився знову у кімнату захід ,
А з ним тривога болісно- гірка,
Малює променем останнім сонце знаки
На стінах , відбиває від зеркал.
Розсипались по стелі самоцвіти-
Як бризки від шматочків кришталю.
Так хочеться сміятись і радіти
І говорити, що тебе люблю.
Здається, промайне знайома постать
Ген за вікном. Ключі звенять в замку...
А захід свій багрянець ллє на пОстіль,
Самотність добавляючи щемку.
Палає спека обрієм кривавим .
Горить на сході дикий смерч війни.
У надвечір'ї я у двох загравах.
...І ти мені за день не позвонив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2022
автор: Lesya Lesya