слова змаліли
мчали на надзвуковій швидкості
били
одне в одного
за право вирватися криком
реготом
стогоном
жодного
жодного
жодного
жодного
вцілілого жодного
порох
тиском роздумів без слів
випинає емоції
ось тобі сіль на біль
пекучість у боці
оніміння
спроквола
м’яко
рухами черепаха
збирає пил на загрубілі лапки
поєднай його в речення Софіє
як дитина що вчиться читати на магазинних вивісках
через знайомі літери
воліє
впорядкувати нову реальність
навіщо дитині о Мудросте парадоксальність
світобудови
спочатку було Слово
із пороху в порох
зніми мене Господи з лап черепахи
зліпи мене Боже
птахом
аби викричатися і не розбитися
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2022
автор: Серафима Пант