Зламались механізми відчуттів.
Заклякли сльози, посмішки і рухи.
Торкнутись клавіш не бажають руки,
Бо став гірким колись веселий спів.
Я намагаюсь обійняти літо,
Лице сховати в ніжних пелюстках,
Заколихати вітер на руках,
Але душа поки не відігріта...
Заварюю собі гарячий чай,
Щоб крига та в душі нарешті скресла...
Десь в небо місяць опускає весла
Пливти до ранку в темний небокрай.
І зорі зазирають в вікна, в очі,
Але не гріють сяйвом золотим.
Під ранок все розтане наче дим,
І стане рік іще на день коротшим...
10.06.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2022
автор: Наталі Рибальська