Дай мені сили моя земля,
Дай мені сили на віки вічні.
Хай проростають, хоч звідкіля,
Сили небесні і потойбічні.
Стану ятристим твоїм ядром,
Жовтогарячим, як сонце дике.
Я твій прихований космодром,
Пір’я зозулисте невелике.
Я твоя відьма і твій скрижаль,
Граю, танцюю, пишу закляття.
В жертвенну чашу любов і жаль,
І на дорогу, та під розп’яття.
Всі хто прийшов проливати кров,
Вже не твою, а мою пролиє.
Чуєш який передзвін церков?
Ворога скоро печать сповиє*
(Мається на увазі похоронна стрічка)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2022
автор: Лада Квіткова