Весна не цвітом цьогорі́ч зустріла,
Руїни замість нього навкруги́,
Вкраїна-ненька ледве не зомліла,
Бо нищать рідну кляті вороги.
Та ми стояти бу́дем до оста́нку,
І ворогу ми неньку не дамо,
До нас ввірва́лась по́гань на світанку –
Хотіла взяти нас в своє́ ярмо.
Цей лютий буду за́вжди пам'ятати,
Де двадцять двадцять два в календарі́,
Ракети, що летіли "цілувати",
І бомби на будинках і в дворі.
Лютневий ранок в вибухах скупався,
Для всіх настав від вибухів гучних,
Орди́нець у любові так зізнався,
Ми не чекали бід таких і лих.
Той двадцять двадцять два все пам'ятати,
Бо в двадцять двадцять два ідуть бої́,
Піднявся нарід неньку захищати,
Від ворога, що йде в наші краї́.
Той двадцять двадцять два ми не забудем,
І з пам'яті ніко́ли не зітре́м,
Бо плач, і крик, і стогін вже усюди,
Трагедію в серцях ми пронесе́м.
Прийшла весна, та ску́пана у кро́ві,
У небі нашім вражі літаки,
Освідчення таке до нас в любові
Від орківської вражої руки́.
На рідну неньку не́люд наступає,
Її шматує із усіх боків,
Безжально кат жінок й дітей вбиває,
Скрізь чуєм плач, хоч мав лунати спів.
Та з нами Бог й за нами перемога,
За нами правда на землі святій,
Всю нечесть проганяєм від порога,
Пануєм гордо на землі́ своїй.
08.03.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
https://youtu.be/1nctXZZrHvQ?list=PLw2DLRFzokgOKFfpZ6lfnXW0q3OyzFeP2
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР