А правда є

А  правда  є?  Вона  жива?
Я  хочу,  хочу  це  почути,
Я  хочу,  хочу  це  пізнати.
А  правда  є?  Чи  лиш  брехня?

Ми  тої  правди  живі  діти,
За  неї  боремось  завжди,
Щоби  могла  нам  душу  гріти,
Щоб  замела  чужі  сліди,
Щоб  жити  нам  допомагала  -
Б'ємо́сь  за  неї  все  життя,
Щоби  палала  і  згорала  
Страшна  брехня,  страшна  брехня...

А  правда  є?  Вона  існує?
Хай  кожен  пише  свій  портрет,
І  хай  лиш  правда  там  панує.
Забудь  слова:  "её  здесь  нет".

Борітеся  -  поборете,
Я  знову  це  скажу.
Моліться  й  переможете,
Бо  правда  на  кону.

Вона  плекає  всіх  в  колисці,
Та  ми  народжені  з  гріхом.
Не  бачимо  ми  пастки  в  мисці,
З  якої  п'є́мо  молоко.
Та  все  життя  вона  йде  поруч,
Лише  її  ти  обирай.
Скажи  раз  правду  -  знов  повториш,
Та  вже  від  неї  не  страждай!

Я  знов  погоджуюся,  знаю:
Вона  гірка  бува,  страшна.
Але  коли  її  спіймаєш  -
Побачиш,  хто  вона  така:
І  не  солодка,  і  тяжка,
Та  як  без  неї  нам  прожити?
Дивись  їй  в  очі  та  не  бійся,
Бо  як  без  неї  обійтися?

А  правда  є?  Так,  правда  є.
Вона  була,  вона  і  буде.
Прокиньтесь,  схаменітся,  люди!
Лиш  з  нею  ми  такі  як  є.

20.03.2022́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Макс Дрозд