А він до неї посміхався,
Заглядав в очі чарівні.
В коханні ніжності купався,
Вони удвох на всій землі.
У неї очі - блакить неба,
Волосся золотом бринить.
Не відпускав її від себе,
У насолоді - кожна мить.
Вуста її, як мак червоний,
Тоненька талія гнучка.
Довгий цілунок той медовий,
Удвох кудись несе весна.
І зупинитись неможливо,
Єднає душі почуття.
Кожна хвилина є важлива,
В тім полягає сенс життя.
Барвінком йде життєва нива,
Вона у кожного своя,
Від блискавиці з неба злива,
У когось сонця полоса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2022
автор: Валентина Ярошенко