Мої лелеки піймані, катовані,
У попелі, з підрізаними крильми,
Вони крізь біль літають над полями,
Не знають страху, втоми і жаги.
Мої лелеки звили все ж гніздо
Серед руїн зруйнованого дому,
Створюють нове тепло
Й свого не віддадуть нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Mezu Svitlana