Ти будеш колись фармацевтом
В халаті із білого льону.
Ставатимеш з кожним рецептом
Від різних недугів заслоном.
Комусь треба дати уколи,
Для когось корисні бальзами,
Таблетки, настойки чи смоли-
Усім зможеш зцілити рани.
Це буде. А я ВЖЕ лікуюсь!
ВЖЕ маю свою панацею-
Тобою, кохана, рятуюсь!
Від тебе живлюся душею.
Навіщо мені препарати,
Що зроблені медиком-вченим?
Мені лиш достатньо кохати,
І бути твоїм полоненим.
Для мене ти ліків заміна-
Твоє рудо-довге волосся,
Як з чаші Грааля краплина,
Яке мені в серце вплелося.
Твій погляд - це кисень для крові,
Що живить всі види тканин.
І навіть клітини нервові
Відновляться з цих же причин.
Від посмішки хочеться жити!
Летіти, не маючи крил!
Приємні слова говорити,
І цим набиратися сил.
Вся ти - це швидка допомога.
Вся ти - енергетик для жил,
Для м’язів бадьора волога,
Суглобам джерельце мастил.
Лиш ти є моєю метою!
Лиш ти є тим дивом із див!
Для тебе живу! І тобою!
Ти мрія усіх моїх снів!
2016 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Сергій Мостюк