Оксамитом стелилася ніч,
В оксамит все навколо вдягала,
Знову щастю пішла я навстріч,
Поміж зір я свою десь шукала.
Оксамитом стелилася ніч,
Ворожи́ти зібрався знов місяць,
А шаль вітер зірвав з моїх пліч
І поніс він її за узлісся.
Оксамитом стелилася ніч,
Але зо́рі із неба світили,
Я збагну́ть не могла в чо́му річ,
Та вони таємницю відкрили.
Оксамитом стелилася ніч,
Солов’ї у саду́ щебетали,
А я з місяцем знов віч-на-віч,
І думки́ павутину снували.
Оксамитом стелилася ніч,
На воді – золотая доріжка,
І криниця посе́ред узбічь,
А в ній – щастя золо́чена діжка.
Оксамитом стелилася ніч,
Впала зірка мені на долоню,
І засяяло вмить навсібі́ч,
Освітило посріблену скроню.
07.11.2020 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_кохання_життя_ніч
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР