Колись давно писали ми листи,
звірялися на аркушах чуттями,
одне до одного тягнулися листами,
спішили, в той же день відповісти.
Колись давно писали ми листи.
Як це було, про те ти пам'ятаєш?
Мої послання все ще зберігаєш?
А той разок з бурштину намистин?
Колись давно писали ми листи.
Я їх зберіг,несу життям бурхливим,
вони мені --цілуночки пестливі..
Якщо це гріх ,то,Господи,прости.
Колись давно писали ми листи,
писали на той час усе важливе,
і все єство було тоді щасливе--
свої світи могли переплести.
Колись давно писали ми листи,
та доля невблаганна розлучила.
Пошарпані життям кохання крила,
нас двох, можливо, їм не понести.
Колись давно писали ми листи,
чекали листоношу з нетерпінням..
Та виросло нове вже покоління,
і нарізно живемо я і ти.
Колись давно писали ми листи,
і марки--ще радянські--зберігаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Олександр Холденко