Ти, яка сяйливими пальцями вплітаєш у темні мрії мої красу в’янучої осени, мерехтіння квітучих пишнот, випалені вогнем барви поглинутого раю –
О, осяйна -
безліч мук відмарилося, відколи видів тебе востаннє, та досі іскриться серце зорями, що їх у житті моєму розсіяла, проростають донині з крові моєї благальнії руки, вони шукають щастя, яке в душі ти колись запалила.
Ти, яка в мороці пітьми руками тонкими плетеш на зачарованих арфах тужливу мелодію про миті блаженства, що в морі тонуть, мерехтять багрянцем призахідної роси, про ночі, які пригортають до перс своїх теплих зболені серця -
О, осяйна –
безліч заграв одпалали, відколи напувала чарівливими піснями ти смуток моєї душі, та в цьому царстві журби бачу пломінь очей, їх чужий цьому світу екстаз, я виджу простягнуту руку-лілею, яка у жагливому зойку всуціль обвиває мою.
Ти, яка ночі мої буремні перетворюєш на погідливі дні, запалюєш чари світла в глибинах сновидь, до безбережжя розширюєш грань – ти, яка примарні вогні розгнітаєш у серці моєму й воскрешаєш чорнії квіти –
О, осяйна -
міріади зір засіяли відтоді, як твій погляд останній поглинув згасаючі іскри моєї душі, і досі бачу лице твоє дитинне в золотавій короні шовкових кіс, виджу, як дві сльози стікають у блідий усміх на ятріючих устах, і чую твій голос, що кривавить темною журою.
Ти, яка зламуєш замки від усіх таємниць - і читаєш руни прихованих сил, і над усім шаленством життя мого розливаєш веселку благодаті від одного неба до іншого -
ніколи ще зорі мої не хмеліли так жагуче, ніколи не пломеніла велич твоїх обрисів, не сіяла кривавим полиском, як нині, відколи занурилась ти в темнії води.
До ніг твоїх кидаю зорі свої, накриваю сліди твої чорним саваном мрій, а в руки тобі вміщую серце - моє серце.
О, яка прекрасна ти, моя наречена, земле блаженства, звідки здіймається міць непохитна моя і в небо вростає; о вічносте, ти пломенієш усією величчю скорботи, ти, панно моя, моє море, моє священне, неокрає море!
[b]Станіслав Пшибишевський[/b], "Біля моря", фрагмент, пер. з польської - О.Міськова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Пра Дивляна