Коли повернемось додому

Коли  повернемось  додому,  
Там  буде  тихо,  правда  ж,  брате?
І  ми  здолавши  сум  і  втому,
Зачнемо  нове  будувати.

Мовчання  вулиць  увірветься,
Щоб  радість  голосів  прийняти,
Та  жодна  з  бомб  не  розірветься,
І  у  минули  підуть  «гради».

Молю  щоб  тільки  стало  сили
Чекати  вороття  з  терпінням,
Надії  не  зломились  крила,
Не  стало  серце,  мов  каміння.

Хай  буде  вільний  степ  таврійський,
Спокійна,  мирна  Україна!
Всі  Духи  Неба,  наше  військо
Оберігайте  мов  дитину!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2022
автор: Ольга Білицька