проклинаю від внука до діда

Проклинаю  він  внука  до  діда
І  на  сотні  народжень  вперед
Свого  клятого  дурня-сусіда
І  його  гірко-приторний  мед,
Що  проліз  у  найтоншу  щілину  
Мого  сонця,  народних  бажань,
Що  замазав  ледь  кожну  родину
Своїм  духом  скорбот  і  страждань...
Проклинаю  і  доньку,  і  мати,
І  бабусь  і  всіх  тих,  в  животах,
Най  вам  тихо  ніколи  не  спати,
Най  заваляться  стіни  і  дах...
Най  ваш  батько  приїде  в  пакеті
Чи  гниє  в  нашій  теплій  землі.
Проклинаю,  "и  дЕды,  и  дети",
Проклинаю,  великі  й  малі...
Проклинаю  від  внука  до  діда
І  на  сотні  народжень,  віків
Свого  п'яного  дурня-сусіда,
Проклинаю.  Амінь.  Сім  замків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: Аарон Краст