Мене поселили в це тіло,
А потім сказали - живи!
Нехай недолуго й невміло
Хоч якось дерись на горби.
Мені видали серце,
А потім сказали - люби!
Нехай не ляка тебе все це
Попереду тонни журби.
Мені пояснили - вір їм!
Людина людині бог.
Ховай своїх лютих звірів
І душу діли на двох.
Та тільки сказати забули
Що звірі розірвуть клітку,
Що бог вже давно помер,
А серце розіб'ється влітку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: СамоТа