І день за днем. І знову: день за днем.
Життя тепер лиш сірі-сірі будні.
Я повернувся знову до того,
Від чого зміг позбутися у грудні.
Боюся днів, а вечорів тим більше.
Я сам на сам залишився з собою.
Тепер лиш місяць мій єдиний друг,
Тепер лиш зорі, а не ми з тобою.
Біжить життя, а я лишень дивлюся:
Як поїзди проходять швидко дні.
На них, мабуть, квитки я загубив,
Я лиш маленька тінь на полотні.
Із рота пар, хоча весна навкруги.
Для мене Місяць світить ополудні.
На небі зорі, а під ними світ,
Буденний світ і сірі-сірі будні.
05.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: Макс Дрозд