Нехай не одну розтривожу октаву.
Буде лиш вечір тонути в пітьмі.
Вітер ізнов заколише забаву
Тільки-но згаснуть живі ліхтарі.
Вулиці вмить спорожніють у сяйві
Близької до смути, сліпої зорі.
Місяць дороги зведе у лататті
Сірого неба й земної води.
Тиша розставить усе на початки.
Місто тривожно й безлико засне.
Подашся ти вільно й невтомно шукати
Когось між самотніх, але не мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2022
автор: Сара Ґоллард