Вітер

Цілий  місяць  казок,  цілий  місяць  відносної  тиші,
Хоч  сирени  гудуть,    але  звідси  розруха  далеко  .
То  застукала  гілка  об  дах-  її  вітер  колише,
Ти  не  бійся.  
                                           Попереду-  літо,  і  річка,  і  спека!

Та    здригаються  плечі  дитячі  з  найменшого  стуку,
Тихо-  тихо  тремтять,  щоб  ,буває,  ніхто  й  не  помітив.
Уже  вкотре  за  день  вся  принишкла-  подай  мені  руку,
І  не  бійся,  маленька,  дверцятами  стукає  вітер.

Ця  війна  закінчИться,  хорошого  буде  багато.
Ну  а  поки  з  тобою  ще  трохи  підождемо  літа  .  
Я  ось  зараз  піду  ,  і  надійно  закрию  дверцята  ,
Щоб  не  стукали.
                                                           Сад  буде  стигнуть,  під  сонцем  зігрітий,

Скоро-скоро  вже  будем  з  тобою  збирать  полуниці,
А  черешня  солодка    достигне  -  то  будем  радіти.
...
Та  здригається    знову  -  упало  цеберко  з  криниці.
Обіймаю-  не  бійся  !  Який  неслухняний  цей  вітер!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2022
автор: Lesya Lesya