Течія

Гуляє  вітер  і  тече  Дніпро.
Усе  одно  йому,  біжить,  не  помічає.
Він  бачив  все.  Це  в  нього  вже  було.
Його  вода  червоний  колір  знає.

А  в  полі  зараз  зеленіє  хліб,  
Але  гірким  він  буде  без  любові.
Минає  день  за  днем.  Вже  майже  сотня  діб
Як  їжа  вся  гірка  від  моря  сліз  та  болі.

Дивлюся  в  воду,  як  вона  тече,
жене  пір’їну,  -  чайка  загубила.
А  з  течії  ніхто  вже  не  втече.
І  ми  у  ній.  Нас  течія  схопила.

Лишилось  вирішити,  чи  піти  на  дно?
Мов  корабель,  що  під  час  шторму  здався.
Чи  проти  хвиль  боротись  все  одно?
Пливти,  якщо  вже  кораблем  назвався.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2022
автор: T.I.