Кому я ніс

Життя  сценарій  стертий  до  дірок,
і  світ,  що  в  нім  -  душі  моєї  витвір.
Від  річкового  плеса  до  зірок,
обірвані  афіші  котить  вітер.
Гортає  сторінки  моєї  долі.
Дощем  завіса  падає  із  неба,
без  квітів  та  овацій  грав  я  ролі,
вкладаючи  слова  туди  від  себе.
Щербатий  місяць,  ти  стеріг  безсоння,
думки,  що  хвилювали  й  підіймали...
Кому  я  ніс,  як  серце  на  долоні
ту  гру  мою,  яку  не  розпізнали?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2022
автор: Олександр Холденко