Вітер гілку тріпоче.
Навіщо?
Ти почім так хвилюєш?
Зась!
Роз'ятрити
Багато охочих,
А весь вік прокохати
Ась?
Захміліла від тебе
Чуєш?
Оксамит поцілунків -
Трунок.
Від обіймів серце
Танцює.
І танок той - найвищий
Ґатунок.
А на шкірі розсипані
Зорі-
Ця крупа кришталева
Мурах
І пульсує, бо шкіра
Прозора
Не спіши, будь як захід
В степах.
А все може скінчитись
Знаєш?
Ми момент цей в долоню
Кладемо.
Відчуваю, що зараз
Кохаєш.
То давай це і в завтра
Візьмемо.
Авторська начитка
https://youtu.be/uR9n_odUGOw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2022
автор: Kлер Клер